вводити
(уводити), -джу, -диш, недок. , ввести (увести), введу, введеш, наказ. сп. вводь; док. , перех. 1》 Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди-небудь, в межі чогось.
|| Долучати до чого-небудь, робити учасником чогось.
|| Включати, приймати до складу чого-небудь.
|| тех. Вставляти, вганяти всередину чогось.
|| мед. Впускати, вливати що-небудь у тканини чи порожнини організму. Вводити в дію.
Вводити у володіння юр. — передавати у власність майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом.
Вводити у віру (в хрест) — здійснювати обряд хрещення; хрестити.
Вводити в гріх — спонукати когось на гріх.
Вводити в закон — а) здійснювати обряд хрещення; хрестити; б) вінчати.
Вводити в оману — навмисно неправильно інформувати; обдурювати.
2》 Включати в що-небудь.
|| Додавати до складу чогось.
3》 Ознайомлювати з чим-небудь.
Вводити в курс чого — ознайомлювати з чим-небудь.
4》 Запроваджувати що-небудь.