васал
-а, ч. 1》 У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.
|| У сучасному вжитку також назва знатних підданих (в Росії, Україні та ін.), що служили цареві, князю, цілком підкоряючись його волі.
2》 перен. Людина, країна, організація і т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить.