валютний
-а, -е.Стос. до валюти. Валютне законодавство. Валютні резерви.
Валютна біржа — біржа, що здійснює купівлю та продаж валюти, а також проводить її котирування.
Валютна блокада — заходи, що їх уживає держава для обмеження функціонування у країні валюти іншої країни.
Валютна виручка — надходження в іноземній валюті від експорту товарів і послуг.
Валютна декларація — документ у вигляді заяви, який містить відомості про валюту, що перевозиться.
Валютна зона — об'єднання групи держав, які дотримуються правил взаємних валютних відносин.
Валютна інтеграція — об'єктивно обумовлений процес створення регіональних зон, в межах яких забезпечується відносно стабільне співвідношення курсів валют.
Валютна інтервенція — цільові операції купівлі-продажу іноземної валюти для стримання зростання курсу національної валюти.
Валютна каса (країни) — сукупність грошових надходжень в іноземній валюті, які є у розпорядженні країни.
Валютна криза — загострення суперечностей у валютній сфері, що проявляється в різких коливаннях валютних курсів, незбалансованості платіжних балансів, переміщеннях позичкового капіталу.
Валютна ліквідність — показник, що характеризує платоспроможність окремих країн та їх угрупувань.
Валютна ліцензія — документ, який видається компетентним органом і який дозволяє імпортеру перевести певну суму іноземної валюти експортеру в уплату за товари.
Валютна монополія — виключне право держави на операції з іноземною валютою, золотом.
Державна валютна монополія — виключне право держави здійснювати операції з валютними цінностями.
Валютна окупність — принцип зовнішньо-економічної діяльності підприємств та організацій, в основі якого лежить заміщення їх валютних витрат за рахунок власних валютних доходів.
Валютна політика — складова частина економічної політики держави та зовнішньоекономічної політики.
Валютна премія — рівень, до якого підвищується ринковий валютний курс по відношенню до фіксованого офіційного курсу.
Валютна система — сукупність грошово-кредитних відносин, закріплена в договірних та державно-правових нормах.
Валютна спекуляція — торгівля іноземною валютою з метою отримання спекулятивного прибутку.
Валютне законодавство — комплекс правових норм, які регулюють порядок здійснення операцій з валютними цінностями.
Валютне застереження — умова, яка включається у контракти для страхування кредитора та експортера від ризику падіння курсу валюти.
Валютне котирування — встановлення курсів іноземних валют відповідно до діючих законодавчих норм та практики, що склалися.
Валютне регулювання — регулювання державою міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою.
Валютний арбітраж — операція, що поєднує купівлю чи продаж валюти з відповідною контругодою.
Валютний демпінг — використання державою занижених валютних курсів для експорту товарів за цінами, нижчими від світових.
Валютний дефіцит — брак валютних ресурсів держави для забезпечення регулювання валютного ринку.
Валютний кліринг — система безготівкових грошових розрахунків у міжнародних економічних відносинах.
Валютний коефіцієнт — курсове співвідношення, що його використовують за перерахування цін та грошових сум з однієї валюти в іншу.
Валютний контроль — обмеження обігу іноземної валюти з метою усунення дефіциту платіжного балансу.
Валютний кошик — певний набір валют, відносно якого вираховується середньовиважений курс однієї валюти.
Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, визначеної в грошових одиницях інших країн.
Валютний паритет — тверде, офіційно встановлене співвідношення обміну однієї валюти на іншу.
Валютний ризик — небезпека валютних втрат в результаті зміни курсу валюти ціни до валюти платежу.
Валютний ринок — сукупність попиту та пропозицій на валюти.
Валютне котирування — встановлення курсу іноземної валюти відносно валюти даної країни.
Валютні кредити — міжнародні кредити у грошовій формі.
Валютні рахунки — банківські рахунки, на яких знаходиться іноземна валюта.
Валютні умови контракту — умови, які узгоджуються під час укладення контрактів між експортером та імпортером.
Валютні фонди підприємства — сукупність коштів в іноземній валюті.
Валютні цінності — валюта держави у всіх формах, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті.
Національна валютна система — форма організації валютних відносин держави, що визначається національним законодавством.
Світова валютна система — форма організації міжнародних валютних відносин і юридично закріплена міждержавними угодами.