валюта
-и, ж. 1》 Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (гривня, крона і т. ін.).
|| збірн.
2》 Тип грошової системи, що діє в даній країні. Золота валюта. Срібна валюта. Паперова валюта. Базисна валюта.
|| Золоті або срібні гроші, які використовуються в міжнародних розрахунках і забезпечують золотий вміст паперових грошей, що мають обіг у межах даної країни.
Валюта страхування — валюта, в якій належить сплатити премію та суми страхового відшкодування.
Вільно конвертована валюта — національна грошова одиниця, що вільно та необмежено обмінюється на іноземні валюти.
Замкнута валюта — неконвертована валюта країни, в якій існує багато заборон на операції з валютою.
Золота валюта — грошова одиниця, безпосередньо розмінна на золото.
Іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що їх використовують в розрахунках.
Ключова валюта — див. резервна валюта.
Колективна валюта — валюта, що її використовують для міжнародних розрахунків у межах міждержавних економічних організацій.
Національна валюта — грошова одиниця, що використовується у внутрішніх розрахунках країни, а також у її розрахунках з іншими країнами.
Неконвертована валюта — національна грошова одиниця, що функціонує в межах лише однієї країни і не може обмінюватися на інші іноземні валюти.
Паралельна валюта — вид грошових знаків, що знаходяться в обігу паралельно з раніше емітованими.
Резервна валюта (ключова) — національні кредитно-грошові засоби провідних держав та міжнародні валюти.
Розрахункова валюта — чужоземна валюта, що її використовують дві чи кілька країн в розрахунково-платіжних операціях одна з одною.
Срібна валюта — повноцінна срібна монета в обігу або грошова одиниця, безпосередньо розмінна на срібло.
Тверда валюта — валюта, стійка відносно власного номіналу та курсів інших валют, забезпечена золотом та іншими цінностями.
3》 У вексельних операціях – сума, на яку видано вексель.
Валюта векселя — грошова одиниця, в якій пред'явлено вексель.