Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бурундук
-а, ч. Дрібний звірок-гризун із родини білячих, що має вздовж спини п'ять чорних смуг на жовто-вохристому тлі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бурундук


матиме такий вигляд: Що таке бурундук