Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бурлакувати
-ую, -уєш, недок. 1》 заст. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач. ).
2》 Бути одиноким, несімейним.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бурлакувати


матиме такий вигляд: Що таке бурлакувати