Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
буркотливий
рідше буркітливий, -а, -е.1》 Схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину).
|| Який виражає невдоволення.
2》 Який часто воркує, любить воркувати (про голубів).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: буркотливий


матиме такий вигляд: Що таке буркотливий