буркотати
-очу, -очеш і буркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно.
|| Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким-, чим-небудь; бурчати.
2》 неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.).
3》 неперех. Воркувати (про голубів).