Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бурдей
бурдій, -я, ч. , діал. 1》 Житло, викопане в землі; землянка.
|| Благенька хата; халупа.
2》 Дім розпусти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бурдей


матиме такий вигляд: Що таке бурдей