Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бунчужний
-ного, ч. , іст. Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16-18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бунчужний


матиме такий вигляд: Що таке бунчужний