Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бунтувати
-ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті.
|| розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування.
2》 перех. Підбурювати до бунту.
|| Підбурювати проти кого-небудь.
3》 перех. , що, перен. Хвилювати, бентежити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бунтувати


матиме такий вигляд: Що таке бунтувати