Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бунтівник
-а, ч. Учасник бунту; той, хто зчиняє бунт; бунтар.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бунтівник


матиме такий вигляд: Що таке бунтівник