Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бунтарство
-а, с. Виявлення непокори, виступ проти пригнічення.
|| Непокірливість, схильність до бунту, протесту.
-а, с. Виявлення непокори, виступ проти пригнічення.
|| Непокірливість, схильність до бунту, протесту.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: бунтарство
матиме такий вигляд: Що таке бунтарство
матиме такий вигляд: бунтарство
матиме такий вигляд: Що таке бунтарство