Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бунтар
-я, ч. Підбурювач до бунту, учасник бунту.
|| Непокірлива, схильна до бунту людина.
-я, ч. Підбурювач до бунту, учасник бунту.
|| Непокірлива, схильна до бунту людина.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: бунтар
матиме такий вигляд: Що таке бунтар
матиме такий вигляд: бунтар
матиме такий вигляд: Що таке бунтар