бункер
-а, ч. 1》 Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна).
2》 У воєнній термінології – підземне сховище, вогнева точка.
Зайти за бункером мор. — зайти в порт для поповнення пальним, прісною водою, провіантом.