Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
буквиця
-і, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.
Буквиця лікарська — поширена в Україні багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками; у народній медицині використовується для лікування дихальних шляхів.
2》 Художньо оформлена перша літера сторінки або глави в художніх письмових творах.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: буквиця


матиме такий вигляд: Що таке буквиця