Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бувалий
-а, -е.Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід.
|| у знач. ім. бувалий, -лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бувалий


матиме такий вигляд: Що таке бувалий