Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
брякнути
I -ну, -неш, док. 1》 неперех. Задзвеніти з брязком; брязнути.
2》 перех. , розм.
3》 перех. , розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути.
II -не, недок.
Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти.
|| Брезкнути (про тіло, обличчя).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: брякнути


матиме такий вигляд: Що таке брякнути