Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бродячий
-а, -е.Який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання.
|| Який постійно переходить з місця на місце; мандрівний. Бродячий собака.
|| Який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце. Бродяча натура.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бродячий


матиме такий вигляд: Що таке бродячий