боржник
-а, ч. Одна зі сторін у борговому зобов'язанні, яка повинна передати майно, виконати роботу, сплатити борг тощо іншій стороні (кредитору).
|| Той, хто взяв у борг що-небудь, винен кому-небудь.
Неспроможний боржник — боржник, який не в змозі повернути борг.
Солідарний боржник — боржник, який, зробивши напис на векселі і поставившя свій підпис, узяв на себе зобов'язання за цим борговим документом.