борг
-у, ч. 1》 Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг.
2》 Сума непогашеного фінансового зобов'язання.
Безнадійні борги — у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть.
Внутрішній борг — сума коштів, що їх отримано від випущених, але ще не погашених державних позик.
Державний борг — загальна сума заборгованості держави.
Державний капітальний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу ще не настав.
Державний поточний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу настає в поточному році.
Довготерміновий борг — заборгованість, погашення якої передбачається через тривалий відрізок часу.
Забезпечений борг — борг, гарантований заставою.
Зовнішній борг — фінансові зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів.
Консолідований борг — частина загальної суми державного боргу чи боргу підприємства.
Національний борг — а) внутрішній та зовнішній борг центрального уряду; б) сума усіх внутрішніх боргових зобов'язань, в тому числі державних.
Преференційний борг — борг, що його сплачують в першу чергу.
Спірний борг — борг, відшкодування якого викликає сумнів, оскільки боржник висуває заперечення проти його виплати.
Субординований борг — позика, відносно якої договірним порядком погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
Сумнівний борг — дебіторська заборгованість, не погашена вчасно і не забезпечена заставою та гарантіями.