Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бонітет
-у, ч. Умовний показник, що його застосовують для оцінювання окремих природних ресурсів, їх територіальних сполучень у балах.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бонітет


матиме такий вигляд: Що таке бонітет