Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бойкот
-у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.
|| розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін.
-у, ч. Спосіб політичної та економічної боротьби, що полягає в повному припиненні стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.
|| розм. Припинення стосунків з ким-небудь як міра покарання, знак протесту та ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: бойкот
матиме такий вигляд: Що таке бойкот
матиме такий вигляд: бойкот
матиме такий вигляд: Що таке бойкот