Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
блукач
-а, ч. , рідко.Той, хто блукає, не має постійного місця проживання; бурлака.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: блукач


матиме такий вигляд: Що таке блукач