блідий
-а, -е.1》 Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя).
2》 Неяскравий, слабо забарвлений.
|| Який слабо світиться, дає слабке світло.
3》 перен. Невиразний, недосконалий.
4》 Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів.
Бліда неміч — застаріла назва залізодефіцитної анемії.
Бліда поганка — смертельно отруйний гриб з родини мухоморових, що нагадує молоду печерицю та сироїжку зелену.