Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
блискучий
-а, -е.1》 Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий.
|| Дуже ясний, яскравий, сонячний.
2》 перен. Дуже гарний, пишний, розкішний.
|| Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами.
3》 перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом.
|| Надзвичайний, видатний.
|| Майстерний, довершений.
|| Дуже успішний, вдалий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: блискучий


матиме такий вигляд: Що таке блискучий