Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
благочестивий
-а, -е, книжн. , заст. 1》 Який додержується приписів релігії; побожний, набожний.
|| Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач. ), виражає побожність.
2》 Належний до православної віри.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: благочестивий


матиме такий вигляд: Що таке благочестивий