благородний
-а, -е.1》 Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний.
|| Власт. такій людині.
2》 Породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін.
3》 Який відзначається дуже гарними рисами, якостями.
4》 заст. Аристократичного, дворянського походження; дворянський.
|| у знач. ім. благородний, -ного, ч. ; благородна, -ної, ж. , розм. Про людину дворянського походження, панського роду.
5》 Уживається як складова частина термінів – складних назв у ботаніці, зоології, хімії і т. ін. Благородний лавр. Благородний олень. Благородний метал.