Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
благоволити
-лю, -лиш, док. , з інфін. , заст. , ірон. Виявити бажання, охоту зробити що-небудь; зводити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: благоволити


матиме такий вигляд: Що таке благоволити