Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бісмут
-у, ч. Bi. Проста речовина – сріблясто-сірий легкотопкий метал із рожевуватим відблиском. Досить пасивний. Складник легкотопких стопів, припоїв, бабітів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бісмут


матиме такий вигляд: Що таке бісмут