біс
I -а, ч. 1》 Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана.
2》 Уживається як лайка.
Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там!
До біса — а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч.
На [якого] біса — нащо, для чого.
Один біс — однаково, все одно.
У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як.
Що за біс? — уживається для вираження здивування.
Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому.
II виг.
Уживається як прохання глядачів повторити виступ. Викликати на біс.
III незм.
Додатковий. Поїзд номер 42 біс.