Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
біль
I болю, ч. Відчуття фізичного страждання.
|| Своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті.
|| Відчуття прикрості, образи, смутку.
Клінічний біль — біль, що виникає внаслідок хвороби, травми, хірургічної операції тощо.
Хронічний біль — глибокий, тривалий біль, що його не можна усунути.
II -і, ж. , рідко.
1》 Білі нитки, біла пряжа.
2》 Яскраво-білий колір; білість.
III -і, ж.
Біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що спричиняє появу білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: біль


матиме такий вигляд: Що таке біль