Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
біляк
-а, ч. 1》 Заєць, що має біле хутро.
|| розм. , рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням.
2》 бот. Білий гриб.
3》 іст. , зневажл. Білогвардієць.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: біляк


матиме такий вигляд: Що таке біляк