Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
білувальник
-а, ч. , спец. Людина, що робить білування, обдирає шкуру із забитих тварин.
-а, ч. , спец. Людина, що робить білування, обдирає шкуру із забитих тварин.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: білувальник
матиме такий вигляд: Що таке білувальник
матиме такий вигляд: білувальник
матиме такий вигляд: Що таке білувальник