Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
білоручка
-и, ч. і ж. , розм. Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба.
|| Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: білоручка


матиме такий вигляд: Що таке білоручка