Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бідолаха
бідолага, -и, ч. і ж. , розм. Бідна, нещасна людина; бідняга.
бідолага, -и, ч. і ж. , розм. Бідна, нещасна людина; бідняга.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: бідолаха
матиме такий вигляд: Що таке бідолаха
матиме такий вигляд: бідолаха
матиме такий вигляд: Що таке бідолаха