Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бич
-а, ч. 1》 Довгий батіг; канчук, нагайка.
|| Кий або палиця, якою б'ють.
2》 перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха.
3》 перен. Гостре викриття, картання.
4》 Коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бич


матиме такий вигляд: Що таке бич