Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бешкетник
-а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету.
|| Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бешкетник


матиме такий вигляд: Що таке бешкетник