Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
берилій
-ю, ч. Be. Хімічний елемент; дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. Використовується як конструкційний матеріал у авіа- і ракетобудуванні, ядерній техніці, електроніці, електротехніці, рентгенотехніці. Надзвичайно отруйний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: берилій


матиме такий вигляд: Що таке берилій