береговий
-а, -е.Прикм. до берег 1), 4).
|| Розміщений, розташований на прибережних ділянках.
|| Який дме з берега (про вітер).
Берегове право — поширене у Середні віки право берегових жителів або держав на привласнення суден, які зазнавали аварій біля їх берегів, а також речей, що припливли до тих же берегів.