берег
-а, ч. 1》 Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.
Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися.
2》 чого і без додатка. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.
3》 Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.).
4》 тільки мн. Краї тканини, посуду.
|| Краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля.