Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бенефіція
-ї, ж. , іст. Земля, надана в користування (звичайно довічно) або подарована королем за службу.
|| Всяке майно чи прибутки католицького духовенства, пов'язані з церковною посадою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бенефіція


матиме такий вигляд: Що таке бенефіція