Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бенедиктин
-у, ч. Сорт французького лікеру, що виготовляється зі спирту, різних рослин та ефірної олії; створений монахами-бенедиктинцями.
-у, ч. Сорт французького лікеру, що виготовляється зі спирту, різних рослин та ефірної олії; створений монахами-бенедиктинцями.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: бенедиктин
матиме такий вигляд: Що таке бенедиктин
матиме такий вигляд: бенедиктин
матиме такий вигляд: Що таке бенедиктин