Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
безумний
-а, -е.1》 Який утратив розум; божевільний.
|| Який виявляє ознаки безумства; безтямний.
|| у знач. ім. безумний, -ного, ч. ; безумна, -ної, ж. Людина, що втратила розум.
2》 Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий.
|| Сповнений безумства (у 2 знач. ).
3》 перен. Надзвичайно сильний, величезний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: безумний


матиме такий вигляд: Що таке безумний