Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
безробітний
-а, -е.1》 Який не має роботи, заробітку, не знаходить застосування своїй праці.
|| у знач. ім. безробітний, -ного, ч. ; безробітна, -ної, ж. Той, хто ніде не працює, не має роботи.
2》 заст. Вільний від роботи; неробочий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: безробітний


матиме такий вигляд: Що таке безробітний