Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
безнарядник
-а, ч. , розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою.
-а, ч. , розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: безнарядник
матиме такий вигляд: Що таке безнарядник
матиме такий вигляд: безнарядник
матиме такий вигляд: Що таке безнарядник