безмовний
-а, -е.Який нічого не говорить, мовчить.
|| Який неохоче розмовляє, мовчазний.
|| Який не має здатності говорити; безсловесний.
|| перен. Який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний.
|| Який виявляється без слів, не супроводжується мовленням.
|| перен. У якому не чути ніяких звуків; тихий.