безмежний
-а, -е.1》 Який не має видимих меж; безкраїй, безконечний.
|| Нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки.
Безмежне філос. — здатність предметів до безконечної зміни, взаємопереходу.
2》 перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).