беззаперечний
-а, -е.Якого не можна заперечити; безспірний.
|| Який не допускає заперечень; категоричний.
Беззаперечне стягнення — примусове стягнення коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає майнові суперечки.
Беззаперечні факти — у цивільному праві і процесі – обставини, значущі для правильного вирішення цивільної справи.