Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
баранта
I -и, ж. У карному праві – самоправне захоплення майна виключно з метою примусити власника речей або його родичів відшкодувати завдану винному образу або нанесений йому майновий збиток.
II -и, ж. , діал.
Отара овець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: баранта


матиме такий вигляд: Що таке баранта